Подяка рятувальникам за роботу під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на Запоріжжі
Міністру України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
Шуфричу Н.І.

Шановний Несторе Івановичу!

Ми, мешканці районів м. Бердянська, постраждалих від стихійного лиха 11-го листопада, висловлюємо особисто Вам та всім співробітникам очолюваного Вами Міністерства велику подяку за ту значну та неоціниму роботу, виконану під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Протягом останнього місяця ми пережили потрясіння. Відчай і страх охопив нас, коли на наші домівки обрушився водяний шквал величезної сили, повністю затопило подвір’я, а в будинках рівень води за лічені хвилини піднявся майже на один метр. Ми опинилися в епіцентрі стихії. Багатьох із нас охопила паніка. Залишаючи будинки, ми не сподівалися на порятунок. Першими на допомогу прибули аварійно-рятувальні підрозділи. Вони знімали нас із дахів будинків, плаваючи в крижаній воді, виносили на своїх плечах жінок, дітей, літніх людей, врятувавши десятки життів. Для кожної людини важливо, щоб у скрутну хвилину поряд був хоча б один товариш. А тут не один, а цілий колектив справжніх мужніх чоловіків, які, ризикуючи власним життям та здоров’ям, підставили постраждалим своє міцне плече, простягнули руку допомоги. Ми на власному досвіді переконалися, що рятувальники завжди з’являються там, де вони найбільш потрібні. Співробітники МНС на пожежних автомобілях вивозили нас до родичів та в місця евакуації. Працювали хлопці цілодобово. Біля кожного подвір’я знаходилася пожежна машина, яка відкачувала воду, щоб якнайшвидше подолати страшні наслідки. Крім того, рятувальники не цуралися будь-якої роботи: відрами вичерпувати залишки води в будинках, пересували меблі, очищували від сміття подвір’я, а згодом приступили до прибирання повалених дерев.
Незважаючи на перевтомлення та напружену роботу, бійці МНС намагалися заспокоювати та підбадьорювати людей, надаючи не тільки технічну допомогу, а й неоціненну моральну підтримку. Своєю енергією та вірою вони заряджали і нас. Поряд із ними ми дійсно вірили в те, що нам допоможуть і не покинуть напризволяще наодинці з нашою бідою. Дивлячись в очі, повні сліз, вони вміло підтримували добрим словом, спокійним поглядом, щирою посмішкою... Вони говорили, що все буде гаразд, а ми їм вірили і не помилилися. Ми зігрівалися від їхнього душевного тепла. А згодом ще й теплий одяг привезли. Адже для людей, які опинилися в зоні стихійного лиха, це велика та необхідна допомога, бо напередодні зими багато з нас залишилися без сухих речей та взуття. Безумовно, злагодженість роботи підрозділів – велика заслуга тих, хто ними керує. Тому глибока пошана командирам за грамотні та своєчасні дії! Відвага, впевненість, оперативність, професіоналізм, швидкість реакції, людяність, відповідальність, сила волі – це риси кожного бійця служби МНС – від рядових до генералів. Приємно наголосити на тому, що працюють рятувальники МНС на совість, не за славу та звання. Вони – одна команда, один колектив, одне ціле. Вони – сила, що рятує від стихій, руйнацій, травмувань та загибелі. Вони живуть заради інших. Готові віддати своє життя заради спасіння незнайомих їм людей.
Пане міністре! Українські рятувальники показали себе якнайкраще в такий важкий для Бердянська час. Служба МНС спрацювала на відмінно. Низький уклін усім рятувальникам, що в самий скрутний для нас час були поруч і допомогли нам подолати ті труднощі, які випали на нашу долю! Велике спасибі Вам, Несторе Івановичу, за професійну організацію робіт, за Вашу участь, підтримку та розуміння. Ви – людина слова і справи. Дякуємо за співчуття, увагу та людяність!

Мешканці підтоплених мікрорайонів м. Бердянська
Коса та Матроська Слобідка,
вул. Горького, Набережна, Чубаря,
Толстого, Свердлова, Лієпайської.

Взято с сайта МЧС Украины.